На сьогодні слідство розглядає дві версії – бойовики-ваххабіти і російські фашисти.
Друга версія – жахлива. Це жах у 99-му ступені. Це означає, що русскіє почали нищити русскіх.
У 2006 році в РФ, «Національна газета» писала: «Давно пора назвать настоящим именем то, что стыдливо именуется «иммграцией» на территории России. На деле это никакая не иммиграция: это нашествие, вторжение, оккупация — назовите как хотите, суть останется неизменной. Русские люди, увы, потеряли всякую надежду на помощь и защиту от этого нашествия со стороны «своей» законной власти. Поэтому сами поднимаются против оккупантов, как умеют. Как поднимались и сто, и двести, и тысячу лет назад наши деды-прадеды… Напрасно недалекие чиновники в Кремле и на местах думают, что русские люди мирно сложат ручки и вымрут без сопротивления, уступив пришельцам жизненное пространство, национальные богатства и своих женщин. Нет, так не будет! Русский народ жив!»
Точку зору «Національної газети» підтримало чимало здорових кремезних молодих людей та дівчат русской національності. 12 червня 2005 року у Підмосков’ї було підірвано пасажирський потяг «Москва-Грозний». Постраждало 42 особи, з них 5 людей було госпіталізовано. Виконавцями теракту були члени «Русского національного єдінства» - РНЄ. Це був перший акт нової «Рельсової війни».
Асу-диверсанту ГРУ, полковнику Старінову, певно, ікнулося.
21 серпня 2006 року на Черкізовському ринку стався вибух самородного вибухового пристрою. 14 осіб загинули, біля 50 - були поранені. Серед постраждалих – жодного русского чи-то москвича. У вибуху було звинувачено членів організації «СПАС». На лаві підсудних виявилося опинилося вісім терористів. Всі звинувачені – студенти РХТУ ім. Менделеева, Московського соціального інституту, Московського інституту інженерів транспорту, Московського міського педагогічного університету та міліцейського коледжу. На їхньому рахунку було вісім вибухів: підрив офісу ворожки Ліліани («хрестовий похід проти чаклунки»), вибух бомби біля гуртожитку Московського заводу автоматичних ліній (серед мешканців багато вірмен та азербайджанців), вибух у головній будівлі МГУ, вже згаданий вибух на Черкізово, тощо й тощо.
Вісім вибухів за кілька місяців – результат вартий Краснодонської «Молодої гвардії».
Лідер «СПАС» Ніколай Корольов, здобувши довічне ув’язнення, не склав руки. Перебуваючи за ґратами, він написав «Біблію скінхеда», а потім ввійшов у контакт з «ворами у законі» та вигриз для себе щабель «смотрящего» над усіма русскіми націоналістами які зараз у чималій кількості потрапляють до зон і тюрем. Російські колонії повільно перетворюються на «Академію русской національної революції».
До подібних «академій» свого часу потрапили наївні сільські гайдамаки Григорій Котовський та Нестор Махно.
Протягом восьми місяців 2006-2007 року в Москві та області чинила вбивства та насилля група Рино-Скачевського. 15 грудня 2008 року суд визнав їх винними у 20 вбивства та 12 важких пораненнях. Всі постраждалі – вихідці з Середньої Азії та Кавказу. Павло Скачевський був кращім учнем у школі, потім студентом Російського інституту фізкультури. Всі однокашники характеризували його як спокійного, шанобливого, начитаного та освіченого. Артур Рино студент з Єкатеринбурга, вчився у Московському художньому училищі церковній іконописі.
20 вбитих та 12 важкопоранених ворогів за 8 місяців – у Велику Вітчизняну війну, непоганий результат для пересічної підпільної групи.
4 вересня 2008 року а Москві біля метро «Домодєдово» було підірвано кафе «Артизан». Вибухівка була кустарного виробництва й мала до 400 грамів у тротиловому еквіваленті. В результаті теракту один азербайджанець загинув, ще біля десяти дістали поранення.
8 вересня вибухом біля метро «Петровсько-Розумовська» було поранено жінку.
14 вересня в наслідок вибуху на ринку «Автогосподарство Ліозново» було поранено чотири особи – двоє чоловіків, жінку й дитину. Один з постраждалих – етнічний азербайджанець.
23 вересня вибухнуло кафе «На Бродвеї» на території Тушинського ринку. Постраждали п’ять осіб. Міліція не зразу збагнула що має справу з націоналістами. Кількість та частота вибухів навела їх на думку про кримінальні розбори. А вибухи тривали далі.
5 жовтня 2008 року вибух прогримів на залізничних рейках біля станції Царицино.
4 листопада було здійснено підрив основної Павелецької залізничної гілки в районі станції Булатниково.
30 листопада вибухом рознесло іконостас церкви Миколи Чудотворця Мирлікійського, в районі Бірюльово-Західне. Не дивуйтеся. Серед русскіх націоналістів чимало прибічників давньослов’янського язичництва, які на дух не сприймають християнство. А «героїв» цих терактів не дарма назвали «Групою родновірів».
16 січня 2009 року випадково було помічено і знешкоджено вибухівку у дитячому ресторані «Макдональдс» в Кузьмінках.
Готувався й підрив мечеті на Поколонній горі, з метою викликати масові заворушення. Та здійсненню теракту завадили правоохоронці. Усю групу було заарештовано. Слідство з’ясувало що на рахунку новоявлених «народних месників» крім серії вибухів було ще два десятки вбивств людей неслов’янського походження. Головним чином – гостарбайтерів. Керувала групою неповнолітня дівчина, москвичка Євгенія Жихарьова. Спочатку в слідство сприймало лідером іншу особу – голову відділу Міністерства спорту, туризму та молодіжної політики, 29-річного Петра Башелутскова. Але зібрати дані на сина депутата ЛДПР Волгоградської обласної Думи слідству було несила. Тож пана Петра було звільнено.
Вісім вибухів і два десятки вбитих ворогів менше ніж за пів-року – це вже рівень невеликого партизанського загону.
